Система стандартів безпеки праці. Одяг для захисту від впливу високих температур та вогню.Методи випробувань та експлуатаційні характеристики теплозахисного одягу.
Опис стандарту
ISO 11612
Цей стандарт передбачає виконання низки тестів, яким піддаватиметься захисний одяг. Кожен із тестів має певний результат, який відзначений літерами A, B, C, D, E та F.
Коли клас не прописаний – випробування не проводились. У випадку, коли клас вказується нульовим, означає, що при тестуванні не досягнуто показників, які прийнято вважати мінімальними для зазначеного типу захисного одягу. У такому разі одяг не буде захищеним у зазначеному класі.
Коди та тести
11612A (EN 15025)
Проводить випробування на стійкість одягу до вогню. Один із зразків протягом десяти секунд піддається впливу вогню. Результати тестування – після припинення впливу вогню. Встановлений стандартом час, протягом якого буде припинено тління, і поява отворів має бути у прийнятних межах. Тест застосовується і для EN 531A. Описаний варіант тестування можуть проводитися різними способами:
- Клас А1. Вплив полум'я на зразок горизонтально (аналогічно EN 470 і EN 531);
- Клас А2. Вплив полум'я на зразок з боків.
11612B (ISO 9151)
Одяг із захисними властивостями піддається дії конвективного тепла. Визначається показник теплової віддачі під час впливу на зразок вогню. Частина захисного одягу проноситься над вогнем і вимірюється температура зі зворотного боку.Проведення тесту триває до отримання температури, яка дорівнює 24 градусам за Цельсієм.
- Клас B1. Спостерігається стійкість від 4 до 10 секунд;
- Клас B2. Спостерігається стійкість від 10 до 20 секунд;
- Клас B3. Спостерігається стійкість від 21 секунд і вище.
11612C (ISO 6942)
У цьому випробуванні перевіряється стійкість раніше зазначеного типу одягу теплового випромінювання. У цій ситуації використовується частина одягу, яка буде схильною до впливу інфрачервоного випромінювання. Застосовується калориметр, щоб визначити температуру на звороті одягу. Проведення тестування завершується, коли температура досягає позначки 24 градуси Цельсія. Процедура проведення тесту аналогічна ISO 11611, але застосовується інший тип класифікації:
- Клас C1. Стійкість від 7-ми до 20-ти секунд.
- Клас C2. Стійкість від 20 до 50 секунд.
- Клас C3. Стійкість від 50 до 95 секунд.
- Клас C4. Стійкість понад 95 секунд.
11612D en E (ISO 9185)
Визначення рівня протидії бризкам розплавленого металу. Використовується тип мембрани, який буде виглядати як на людську шкіру. Мембрана кріпиться на зворотну частину зразка. Після кріплення виконується збільшення кількості плавленого металу, який впливатиме на тканину. Для розплавленого алюмінію використовується клас D, а для чавуну клас E. визначення класу йде за кількістю металу, що деформує мембрану.
Для алюмінію:
- Клас D1. Від 100 до 200 грам.
- Клас D2: Від 200 до 350 грам.
- Клас D3.Понад 350 грам.
Для заліза:
- Клас E1: Від 60 до 120 грам.
- Клас E2: Від 120-ти до 200 грам.
- Клас E3: Понад 200 грам.
Дослідження стійкості захисного одягу за теплового контакту. Тест буде доповнений EN 531. Дані будуть класифікуватися наступним чином:
- Клас F1. Від 5-ти до 10-ти секунд.
- Клас F2. Від 10 до 15 секунд.
- Клас F3. Понад 15 секунд.
11612Wnn
Це тестування є доповненням до тесту від дії вологи. Літера «n» має на увазі клас гідроізоляції, а друга за рахунком «n» - клас проникності водяною парою.
Вимоги щодо цього стандарту
Зазначений тип одягу повинен бути відповідно до класу стійкості до впливу вогню А1 або А2 або індексу «1» класу B – F. Етикетка повинна містити інформацію про відповідний клас за стандартом EN ISO 11612 (EN 531).
Повернення до списку